.
.

Памятка свидетелям жестокого обращения с животными

Что делать, если на улице Вы увидели отравленную собаку (кота)? В случае, если вы столкнулись с фактом убийства бездомных животных (отравления, отстрелы и другие формы насильственной смерти – не зависимо от того, массовый это случай или единичный) составляйте:

1. Акт об обнаружении трупа, подписанный как минимум тремя людьми. Делайте фото – ОБЯЗАТЕЛЬНО!

2. Далее пишите заявление в милицию по месту обнаружения трупа  с просьбой принять меры к розыску виновных и наказать их. Копию заявления оставляете себе. Оригинал относите в милицию или отправляете по почте с уведомлением о вручении.

Не огорчайтесь, когда вы получите отписку, когда меры не будут приняты. Важно зафиксировать факт убийства, факт сообщения об убийстве в органы и факт отписки. Эти материалы вы бережно храните, а их электронные версии (отсканированные Акты, заявления, ответы из правоохранительных органов и фото убитых животных).  Эти документы нужно собирать. Нужен фактаж по смертям и обращениям.

Аккумулировав на руках доказательства проходящих массовых убийств, принимаются централизованные меры:

– Обращение в Ген. прокуратуру

– Обращение в европейские и международные организации

Правила оформления фото-доказательств:

Очень важно, чтобы фотодоказательства имели подтверждение времени съемки. Для этого при фотографировании животных обязательно делать такую привязку по времени, помещая в кадр титульную страницу свежего выпуска любой отечественной газеты (чтобы видно было титулку и по ней можно было установить дату). Газета может лежать рядом с убитым животным, ее может держать в руках волонтер и т.д. Таким образом съемка будет привязана не только ко времени, но и к месту (Украина).

Помните, что милиция крайне неохотно принимает заявления о жестоком обращении с животными. Сотрудники будут вас отговаривать от подачи заявления и вводить в заблуждение относительно ваших прав и существующих законодательных
норм. Это преодолеть несложно. Но даже, если заявление примут, в возбуждении уголовного дела могут отказать. Однако и это преодолевается. В итоге, при определённой настойчивости вы можете или наказать преступника по закону, или, по
крайней мере, припугнуть его. Помните, что прецеденты по делам о жестоком обращении с животными уже были.

Статья 299 УК – Кримінального кодексу України. Жорстоке поводження з тваринами 

1. Знущання  над  тваринами,  що  відносяться  до  хребетних,  вчинене  із  застосуванням  жорстоких  методів  або з хуліганських мотивів,  а також нацькування  зазначених  тварин  одна  на  одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, – караються штрафом  до  п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього, – караються штрафом  до  двохсот  неоподатковуваних   мінімумів
доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами 

1. Носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної
мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу – караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

2. Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів,  кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу – караються  штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими  роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від  трьох до  шести місяців,  або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин,  передбачений частинами  першою або другою  цієї статті,  якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
{  Стаття  263  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008 }

Стаття 296. Хуліганство 

1. Хуліганство,  тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів  явної  неповаги до суспільства,  що  супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, – карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, – караються обмеженням  волі  на строк  до п’яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

3. Дії,  передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою,  раніше судимою за хуліганство, чи пов’язані з опором представникові влади або представникові громадськості,  який виконує обов’язки  з  охорони  громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, – караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті,  якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної  або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, – караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
{Стаття  296  із змінами, внесеними згідно із Законом N 3075-III ( 3075-14 ) від 07.03.2002}

Стаття 89. Жорстоке поводження з тваринами 

Жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі, – тягнуть  за  собою  накладення штрафу від дев’яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
{ Стаття 89 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними  згідно  із  Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Стаття 154. Порушення правил тримання собак і котів 

Тримання  собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними  правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак,  у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях – тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян
і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від  трьох  до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з  конфіскацією тварин  і на посадових осіб – від  чотирьох до   семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{ Стаття 154 із змінами, внесеними згідно із  Законом  N  55/97-ВР від 07.02.97 }

Если у вас есть сомнения как именно классифицировать действия преступника, включайте в заявление упоминание о максимуме указанных статей.

Типичные отговорки милиции при отказе зарегистрировать заявление:

1. Мы не будем брать заявление потому, что в информации о происшествии недостаточно данных – на самом деле, в отделении милиции (прокуратуре) не имеют права игнорировать любое сообщение о преступлении. Это нарушение.
2. Мы не будем брать заявление потому, что преступление произошло давно и не здесь – сведения о преступлениях принимаются независимо от места и времени их совершения.

3. Мы не будем брать заявление потому, что у вас нет паспорта или прописки в этой местности – опять врут. Обязаны взять, даже если вы гражданин другой стороны или не имеете гражданства вовсе.

Способы убедить сотрудника милиции зарегистрировать заявления как положено по закону:

1. Требуйте от сотрудника милиции, который вам отказывает, удостоверение (вообще говоря – это должно быть первым вашим шагом в милиции – записать данные того, с кем вы общаетесь). Перепишите все данные и пригрозите ему активными действиями – от жалобы непосредственному начальнику до прокуратуры. Действуйте – бюрократ бумагой рождён, и только от бумаги может сгинуть. Помните – ничего другого они не боятся, не чувствуют, не понимают.

2. Требуйте письменного обоснования о причине отказа принимать заявление. Сотрудник милиции будет идиотом, если напишет такую бумагу, но попробовать спросить надо. С бумагой и жалобой в прокуратуру. По идее – милицейское начальство, в таком случае, образцово-показательно накажет виновного.

3. Берите с собой диктофон. Лучше плёночный, а не цифровой, но, чтобы попугать, сгодится любой. Далее, демонстративно его включайте с просьбой пояснить, почему вам отказывают в приёме заявления.

4. Берите с собой свидетелей, друзей, знакомых, родственников, которые смогут оказывать вам моральную поддержку и подтверждать, при необходимости, противоправные действия милиции.

5. Захватите с собой журналиста местной газеты или телевидения (позвоните в газету и договоритесь). Для них это будет и журналистским расследованием и по делу о жестоком обращении с животными и по противоправным действиям милиции и горячей новостью для публикации. Сотрудник милиции, почувствовав вежливое внимание со стороны прессы, будет столь же вежлив и обходителен.

Что делать, если заявление всё же отказываются брать:

1. Если вам не удалось убедить сотрудника милиции принять заявление, не отступайте. Попробуйте пробиться к милицейскому начальству. Если не удалось, можно действовать другими способами. Звоните по телефону 02, по телефону доверия СБУ и прокуратуры и жалуйтесь на конкретного сотрудника милиции. Отслеживайте работу по вашей жалобе. В дежурной части звонок возьмут на контроль и обяжут сотрудника отреагировать на заявление независимо от того, по какому поводу обращаетесь.

2. Если вы все же не доверяете милицейскому начальству, не верите, что оно заставит своих подчиненных разбираться по вашему заявлению, обращайтесь в прокуратуру, в обязанности которой входит надзор за действиями работников милиции. Дежурный прокурор обязан принять вашу жалобу на неправомерные действия милиционера, и даст ответ в установленные сроки: до десяти суток. Если потребуется документальная проверка, на такой ответ закон отводит 30 суток (плюс время на доставку письма).

3. Если решение сотрудника прокуратуры вас никоим образом не устроит, жалуйтесь дальше по нарастающей – в прокуратуру области, генеральную прокуратуру. Или обращайтесь в суд. Если в течении 3-х суток (в исключительных случаях 10-и суток) со дня подачи заявления, не было принято решение, либо Вы не согласны с ответом, то Вы можете обжаловать действия следователя в вышестоящих инстанциях. Вы имеете право подать жалобу на:
– уклонение от дачи направления на судебно-медицинскую экспертизу;
– некорректное ведение следствия;
– волокиту с возбуждением уголовного дела и его расследованием.

Написать ответ

Вы должны войти для возможности оставлять коментарии

Thanks: Вита